НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-СЕКТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ ЦИФРОВИХ ПОСЛУГ

Олена Попко; Павло Тивончук

Олена Попко Національний університет водного господарства та природокористування https://orcid.org/0000-0003-3356-6070
Павло Тивончук Національний університет водного господарства та природокористування https://orcid.org/0009-0006-6378-7228

Ключові слова: ІТ-галузь; Дія City; регулювання цифрової економіки; захист персональних даних; кібербезпека; GDPR; інтелектуальна власність; гіг-контракти; регулювання штучного інтелекту.

Анотація

Метою статті є системний аналіз нормативно-правового регулювання ІТ-галузі України та порівняльне дослідження зарубіжного досвіду для обґрунтування напрямів удосконалення законодавства. Дослідження охоплює три структурні виміри: спеціальний режим оподаткування та зайнятості Дія City, захист персональних даних і кібербезпеку, охорону інтелектуальної власності в цифровому середовищі. Установлено, що чинне регулювання утворює фрагментарну систему з понад двадцяти спеціальних законів без єдиного кодифікованого акта. Ефективність режиму Дія City підтверджено вимірюваними показниками: кількість резидентів зросла з 72 у I кварталі 2022 р. до 1 287 наприкінці 2024 р., сукупний персонал перевищив 84 тис. фахівців, середня заробітна плата досягла 2 510 євро на місяць, частка гіг-контрактів становить 72 %. Виявлено вразливості режиму: псевдогігізацію, звуження захисту від перевірок в умовах воєнного стану, непоширення механізму бронювання на гіг-спеціалістів. Окремо розглянуто прогалини регулювання оборонних технологій (MilTech) та експортного контролю програмного забезпечення подвійного призначення. Аргументовано потребу законодавчого визнання смарт-контрактів і гармонізації регулювання віртуальних активів із Регламентом MiCA. Порівняння з регуляторними моделями ЄС (GDPR, DSA, DMA, AI Act), Естонії, Сінгапуру та Ізраїлю засвідчило відставання України за трьома напрямами: відсутність законодавства про штучний інтелект, неврегульованість транскордонної передачі даних, нерозвиненість обов'язкових кіберстандартів для приватного сектору (25-те місце в рейтингу ITU GCI 2024). Сформульовано матрицю з восьми законодавчих реформ із визначенням пріоритетів і строків. Обґрунтовано, що правове реформування є інструментом маркетингового просування українських цифрових послуг на глобальному ринку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Апалькова В. В., Грищенко І. М. Цифрова економіка та правовий захист у сфері авторського права ІТ. Вісник економіки. 2023. № 2. С. 28–62.
2. Асоціація IT Ukraine. Аналітичний звіт: ІТ-галузь України у 2023 році. Київ, 2024. 64 с.
3. Вишневський О. С. Цифрова трансформація суспільства: правовий вимір : монографія. Київ : НАН України, 2023. 284 с.
4. Гаращенко Л. П. Гіг-контракти в ІТ-секторі: правова природа та практика застосування. Право України. 2023. № 6. С. 60–74.
5. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (CERT-UA). Звіт про кіберінциденти в Україні у 2024 році. Київ, 2025. 78 с. URL: https://cert.gov.ua/article/reports
6. Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX. Відомості Верховної Ради України. 2021. № 41. Ст. 326.
7. Карпенко О. В. Подвійне регуляторне навантаження: ЗУ «Про захист ПД» та GDPR у діяльності ІТ-компаній. Інформація і право. 2024. № 2. С. 28–41.
8. Кравченко В. М. Регуляторний потенціал незалежного наглядового органу у сфері захисту персональних даних. Цифрова Україна: стратегічне бачення. 2024. № 1. С. 38–52.
9. Краус Н. М., Краус К. М. Дія City як інноваційна правова платформа цифрової економіки: переваги та обмеження. Бізнес-Інформ. 2023. № 4. С. 72–89.
10. Ляшенко В. І., Вишневська О. А. Правові виміри цифрової індустріалізації в Україні. Економіка промисловості. 2022. № 4. С. 105–121.
11. Марченко О. В. Захист від перевірок в умовах воєнного стану: колізії законодавства. Юридична Україна. 2024. № 2. С. 38–51.
12. Міністерство цифрової трансформації України. Звіт про стан розвитку цифрової економіки та Дія City у 2024 році. Київ : Мінцифри, 2024. 96 с. URL: https://www.mintsifry.gov.ua
13. Пилипенко Г. М. Еволюція парадигм регулювання цифрової економіки. Науковий вісник Дніпровського ДАЕУ. 2023. № 1. С. 50–64.
14. Тімченко Л. Д., Рибачок Н. О. Естонська модель е-урядування як орієнтир для України. Публічне управління та адміністрування в Україні. 2023. № 31. С. 72–84.
15. Тополь А. Г. Ризики псевдогігізації в ІТ-секторі України: трудово-правовий аналіз. Часопис Київського університету права. 2024. № 1. С. 88–98.
16. Харченко В. В., Карпенко О. В. Термінологічна визначеність у законодавстві про інформаційні технології. Правова держава. 2022. № 33. С. 18–30.
17. Чорна О. В. Правові форми залучення IT-фахівців: від трудового договору до гіг-контракту. Підприємство, господарство і право. 2023. № 8. С. 82–96.
18. European Commission. The Digital Decade Policy Programme 2030: Economic Impact Assessment. Luxembourg : Publications Office of the EU, 2023. 134 p.
19. Floridi L., Cowls J. A Unified Framework of Five Principles for AI in Society. Harvard Data Science Review. 2022. Vol. 1. P. 72–89.
20. OECD. OECD Digital Economy Outlook 2024: Shaping Technologies for an Open, Trustworthy and Sustainable Digital Future. Paris : OECD Publishing, 2024. 246 p.
21. World Intellectual Property Organization (WIPO). Generative AI and Intellectual Property: A Policy Discussion Paper. Geneva : WIPO, 2024. 102 p.