ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ЯК ЧИННИК ЗМІЦНЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ

Анотація

У статті досліджено актуальність проблеми збереження та відтворення трудового потенціалу України в умовах тривалого воєнного стану та системного повоєнного відновлення. Традиційна модель соціальної підтримки, орієнтована на пасивне надання пільг, вичерпала свою ефективність, що вимагає наукового переосмислення механізмів державного фінансового забезпечення професійної реінтеграції ветеранів.

Ціллю статті є обґрунтування теоретико-методологічних та прикладних засад фінансування активної зайнятості ветеранів як стратегічного інструменту інституційної трансформації національної ветеранської політики. У цьому контексті особливу увагу приділено Державній цільовій програмі «Ветеран. Робота» на 2026–2027 роки, яка розглядається як базовий фундамент для створення механізмів професійної самореалізації захисників.

Методологічний апарат дослідження базується на системному аналізі актуальних статистичних даних щодо демографічного та соціального профілю ветеранської спільноти станом на 2026 рік. Шляхом поєднання змістовного оцінювання професійних очікувань демобілізованих осіб та компаративного аналізу досвіду Ізраїлю, США й Канади, було сформовано підхід до оцінки бар’єрів у цивільному секторі економіки.

Основні результати статті доводять, що впровадження диференційованого фінансування через механізми ваучерного забезпечення та грантової підтримки генерує потужний мультиплікативний ефект для фінансової системи. Обчислено, що системна інтеграція ветеранів у легальний сегмент зайнятості трансформує витратні зобов’язання держави у стабільне джерело доходів бюджету, забезпечуючи високу економічну ефективність та швидку окупність інвестицій у професійне навчання.

Практичне значення результатів полягає у формуванні підходу до інклюзивної реінтеграції, де головна роль відводиться підтримці соціально відповідальних роботодавців. Запропоновані підходи дозволяють органам державної влади оптимізувати управління людським капіталом та зміцнити фінансову стійкість держави в умовах тривалої глобальної нестабільності.