Фінансовий простір

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ ФІСКАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Юрій Голинський — 2026-09-30

У статті оцінено макроекономічні ефекти фіскальної консолідації в Україні в умовах високої невизначеності, зумовленої тривалістю війни та мінливістю обсягів зовнішнього фінансування. На основі показників Бюджетної декларації на 2027–2029 роки, даних про виконання державного бюджету та динаміку державного боргу проаналізовано масштаб, профіль і структуру запланованого фіскального коригування: скорочення видатків державного бюджету з 61,3% ВВП у 2025 р. до 30,4% у 2029 р. за одночасного зменшення доходів з 42,9% до 24,9% ВВП. Обґрунтовано, що переважна частина цього коригування є не дискреційним звуженням фіскального імпульсу, а пасивною реакцією на згортання грантової підтримки, тоді як чисте скорочення дефіциту становить 12,8 в. п. ВВП. Виявлено структурну ротацію видатків від оборонних до боргових: частка загальнодержавних функцій зростає з 8,0% до 25,0% видатків, тоді як частка сектору безпеки і оборони знижується з 71,1% до 37,5%. Кількісно оцінено фіскальну невизначеність через зіставлення трьох послідовних бюджетних декларацій та проаналізовано «вимушену» консолідацію першого півріччя 2026 р., спричинену недовиконанням плану запозичень. Запропоновано напрями політики, орієнтовані на зниження самої невизначеності як самостійного макроекономічного чинника.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ, БЮДЖЕТУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ ТА ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Валентин Дранус — 2026-09-30

Досліджено формування стратегічного потенціалу конкурентоспроможності аграрних підприємств на засадах цифровізації, бюджетування, управління інноваціями та сталого розвитку. Обґрунтовано їх взаємозв’язок і вплив на ефективність діяльності, оптимізацію витрат та зміцнення ринкових позицій. Запропоновано стратегічні моделі розвитку та рекомендації щодо їх застосування залежно від ресурсних можливостей і цілей підприємств.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ РУХОМ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ЗМІН

Богдан Пшик — 2026-09-30

Стаття присвячена дослідженню процесів трансформації управління рухом фінансових активів в умовах глобалізаційних змін та визначення ключових перспективних напрямів його розвитку в Україні. Виявлено ключові тенденції розвитку сфери управління фінансовими активами у світі, пов’язані з цифровізацією, дезінтермедіацією, поширенням ESG-інвестування та розвитком інституційного інвестування. Обґрунтовано роль інвестиційного банкінгу, суверенних і ендавмент-фондів та окреслено пріоритетні напрями розвитку сфери управління фінансовими активами в Україні з огляду на характер впливу глобалізаційних трендів та в контексті післявоєнного відновлення економіки.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАМКА КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ EUPACK: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ЯКОСТІ ВРЯДУВАННЯ В КРАЇНАХ ЄС

Ірина Сновидович — 2026-09-30

У статті проаналізовано Європейську рамку компетентностей для державних службовців (EUPACK) як інструмент уніфікації підходів до оцінки та розвитку компетентностей управлінців у державах-членах Європейського Союзу. Розкрито структуру рамки EUPACK, охарактеризовано шість блоків компетентностей та наведено систематизацію індикаторів Governance Quality Index (GQI). На основі порівняльного аналізу визначено особливості реалізації компетентнісного підходу в окремих країнах ЄС. Обґрунтовано роль Центру компетенцій Європейської Комісії з питань державного управління та врядування (PAG) у поширенні кращих практик реформування державної служби.

СТІЙКІСТЬ РЕГІОНІВ ЯК ОБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Андрій Табачук — 2026-09-30

У статті обґрунтовано розуміння стійкості регіону як багатовимірної властивості складної територіальної системи та об’єкта публічного управління. Розмежовано стійкість, адаптивність, відновлення і сталий розвиток; визначено роль інституцій, координації та стратегічних рішень.

АНАЛІЗ РИЗИКУ ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЙОГО ЗНИЖЕННЯ

Юлія Шушкова — 2026-09-30

У статті досліджено сутність ризику ліквідності підприємства та особливості його формування в умовах цифрової економіки. Проведено аналіз показників ліквідності на прикладі ТОВ «ЕПАМ СИСТЕМЗ» - підприємства, що функціонує у сфері ІТ-послуг. Оцінено рівень платоспроможності за допомогою коефіцієнтів поточної, швидкої та абсолютної ліквідності. Визначено основні фактори, що впливають на ризик ліквідності, зокрема специфіку грошових потоків, залежність від зовнішніх контрактів та валютні коливання. Запропоновано заходи щодо зниження ризику ліквідності, спрямовані на оптимізацію оборотного капіталу, удосконалення управління дебіторською заборгованістю та впровадження фінансового планування.

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕКТОРУ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД

Уляна Грудзевич — 2026-09-30

У статті досліджено підходи до трактування поняття «біотехнології» та розглянуто кольорову класифікацію галузей біотехнологій. Проаналізовано тенденції розвитку cвітового та вітчизняного ринку біотехнологій, зокрема на прикладі вітчизняних підприємств досліджено основні показники діяльності та стратегічні напрями їх діяльності. Обґрунтовано, що ключові перспективи розвитку сектору біотехнологій пов’язані з удосконаленням нормативно-правової бази, посиленням взаємодії бізнесу, науки та держави, залученням інвестицій, розвитком таких напрямів як дослідження на клітинах, тканинна інженерія та регенерація, створенням інноваційної екосистеми, формуванням біотехнологічних кластерів та розвитком біоінформатики, що сприятиме виходу українських компаній на міжнародні ринки та їх інтеграції до глобальної BioTech-індустрії.

КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Галина Капленко — 2026-09-30

У статті розкрито роль комунікації у формуванні екологічної свідомості та громадянської відповідальності. Обґрунтовано значення освіти, цифрових технологій і публічного управління у розвитку екологічного громадянства та реалізації Цілей сталого розвитку ООН.

ОЦІНЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ СПРОМОЖНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Ганна Комарницька — 2026-09-30

Розроблено методичний підхід до інтегрального оцінювання цифрової спроможності територіальних громад України на основі відкритих даних. Запропоновано індекс із шести компонентів із мінімаксною нормалізацією, ентропійним зважуванням та адитивним агрегуванням; обґрунтовано умови застосовності методики й окреслено дизайн її емпіричної перевірки на громадах Львівської області.

REGTECH ТА SUPTECH: СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОГО ФІНАНСОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Тетяна Нечипоренко — 2026-09-30

Досліджено технології RegTech та SupTech як стратегічні вектори розвитку цифрового фінансового регулювання. Визначено їх роль у підвищенні ефективності регуляторних і наглядових процесів, автоматизації комплаєнсу, управлінні ризиками та забезпеченні прозорості фінансового ринку. Окреслено основні переваги, виклики та перспективи впровадження RegTech і SupTech в Україні.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Валентин Смолінський — 2026-09-30

Розглянуто методичний підхід до побудови інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень, що поєднує імітаційне моделювання методом Монте-Карло та багатокритеріальну оптимізацію для виявлення кризового стану підприємства. Запропоновано інтегральний індекс кризи, поведінку якого досліджено методом Монте-Карло, а коректність підтверджено порівнянням із моделлю Альтмана.

ВПЛИВ ЦИФРОВИХ КАНАЛІВ КОМУНІКАЦІЇ НА ПРОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КНИГ

Мар'яна Мальчик — 2026-09-30

У статті проведено системний аналіз трансформації видавничого ринку України під впливом цифрових каналів комунікації в умовах цифровізації та воєнного стану. Досліджено роль соціальних мереж, спеціалізованих платформ дистрибуції та інфлуенсер-маркетингу як ключових чинників просування електронних книг. Встановлено, що тотальна смартфонізація споживачів контенту (91% користувачів) обумовлює розвиток мобільних застосунків та закритих екосистем, де вибір читача структурується рекомендаційними алгоритмами. Проаналізовано зміну маркетингових підходів від транзакційної до реляційної моделі, що базується на використанні інструментів UGC та «one-bite content» для побудови довгострокової лояльності спільноти. З’ясовано вплив букфлуенсерів як нових мережевих інституцій літературної критики, що здатні ефективно стимулювати попит через емоційний зв’язок із аудиторією.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МОТИВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Іван Куцій — 2026-09-30

Досліджено трансформацію мотиваційного середовища державних службовців України в умовах воєнного стану. Визначено зміни матеріального, кар’єрного, безпекового, соціального та психологічного компонентів. Обґрунтовано ризики кадрових втрат у повоєнний період.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Зінаїда Живко — 2026-09-30

У статті досліджуються сучасні фінансові інструменти для управління ризиками в умовах економічної нестабільності України. Аналізуються їхні особливості, ефективність та перспективи застосування. Мета – удосконалити підходи до фінансового ризик-менеджменту в українському бізнес-середовищі. Результати сприяють підвищенню фінансової стабільності підприємств і розвитку ринку інструментів ризик-менеджменту.

DIGITALIZATION OF PUBLIC SERVICES AND STATE FISCAL CAPACITY: INSTITUTIONAL MECHANISMS AND RESILIENCE IN WARTIME

Liudmyla Zakharkina — 2026-09-30

The study assesses how digital public services support state fiscal capacity under wartime shocks. Evidence from Ukraine and four comparator countries suggests that digitalization indirectly supports administrative continuity and fiscal resilience, while its effects depend on cybersecurity and institutional integration.

РОЗВИТОК ФІНТЕХУ В ПОЛЬЩІ ЯК ЧИННИК МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Наталія Кушнір — 2026-09-30

У статті досліджено розвиток фінтех-сектору Польщі, визначено основні етапи його становлення, проаналізовано сучасний стан і порівняно його з іншими країнами Центрально-Східної Європи. Обґрунтовано вплив фінансових технологій на підвищення міжнародної конкурентоспроможності Польщі, розвиток цифрової економіки та інноваційної екосистеми.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ІТ-СЕКТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ ЦИФРОВИХ ПОСЛУГ

Олена Попко — 2026-09-30

Метою статті є системний аналіз нормативно-правового регулювання ІТ-галузі України та порівняльне дослідження зарубіжного досвіду для обґрунтування напрямів удосконалення законодавства. Дослідження охоплює три структурні виміри: спеціальний режим оподаткування та зайнятості Дія City, захист персональних даних і кібербезпеку, охорону інтелектуальної власності в цифровому середовищі. Установлено, що чинне регулювання утворює фрагментарну систему з понад двадцяти спеціальних законів без єдиного кодифікованого акта. Ефективність режиму Дія City підтверджено вимірюваними показниками: кількість резидентів зросла з 72 у I кварталі 2022 р. до 1 287 наприкінці 2024 р., сукупний персонал перевищив 84 тис. фахівців, середня заробітна плата досягла 2 510 євро на місяць, частка гіг-контрактів становить 72 %. Виявлено вразливості режиму: псевдогігізацію, звуження захисту від перевірок в умовах воєнного стану, непоширення механізму бронювання на гіг-спеціалістів. Окремо розглянуто прогалини регулювання оборонних технологій (MilTech) та експортного контролю програмного забезпечення подвійного призначення. Аргументовано потребу законодавчого визнання смарт-контрактів і гармонізації регулювання віртуальних активів із Регламентом MiCA. Порівняння з регуляторними моделями ЄС (GDPR, DSA, DMA, AI Act), Естонії, Сінгапуру та Ізраїлю засвідчило відставання України за трьома напрямами: відсутність законодавства про штучний інтелект, неврегульованість транскордонної передачі даних, нерозвиненість обов'язкових кіберстандартів для приватного сектору (25-те місце в рейтингу ITU GCI 2024). Сформульовано матрицю з восьми законодавчих реформ із визначенням пріоритетів і строків. Обґрунтовано, що правове реформування є інструментом маркетингового просування українських цифрових послуг на глобальному ринку.

ЦИФРОВИЙ БАНКІНГ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Лариса Гриценко — 2026-09-30

У статті досліджено роль цифрового банкінгу як елемента фінансової інфраструктури публічно-приватного партнерства в системі забезпечення економічної безпеки України. Проаналізовано тенденції розвитку банківського сектору, актуальні ринкові частки найбільших банків та вплив цифрових фінансових сервісів на економічну безпеку держави.

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ В БІЗНЕСІ КАНЦЕЛЯРСЬКИХ ТОВАРІВ

Світлана Приймак — 2026-09-30

У статті розглянуто стан і перспективи діяльності суб’єктів бізнесу канцелярських товарів крізь призму обліково-аналітичного забезпечення управління фінансовими результатами. В сучасних форс-мажорних обставинах функціонування торговельних мереж у сфері канцелярських товарів ринок канцелярських товарів зазнав значних викликів і загроз. Досліджено вплив облікової політики та проведено аналіз фінансових результатів ТОВ «СЕВЕН ОФІС», сформульовано теоретичні узагальнення і висновки, окреслено напрями удосконалення управління фінансовими результатами.

ЕМПІРИЧНА ДІАГНОСТИКА ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПАРАМЕТРІВ ЛОГІСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ СИСТЕМНИХ КРИЗ

Володимир Яровенко — 2026-09-30

На основі панельних даних 18 877 логістичних підприємств України за 2021–2025 рр. досліджено зміни ліквідності, прибутковості та структури фінансування. Виявлено поєднання зростання медіанної ліквідності зі значною поширеністю фінансової вразливості та відмінності між логістичними сегментами.

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Ірина Оплачко — 2026-09-30

Анотація. У статті досліджено вплив цифровізації на трансформацію системи економічної безпеки держави. Оцінено ризики та переваги цифровізації на мікро-, мезо- і макрорівнях. Обґрунтовано чотириблокову систему індикаторів оцінки цифрової трансформації. Доведено зростання ролі кіберстійкості й цифровізації в умовах воєнного стану та запропоновано прикладні рекомендації для впровадження на рівні державного управління.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕСУ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Тетяна Шевчук — 2026-09-30

Досліджено роль інформаційних систем в умовах цифрової трансформації бізнесу та проаналізовано сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій. Визначено їх вплив на підвищення ефективності управління, автоматизацію бізнес-процесів, підтримку прийняття управлінських рішень та формування конкурентних переваг. Досліджено вплив цифрових технологій на реалізацію функцій менеджменту.

ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Ігнацій Петецький — 2026-09-30

У статті систематизовано чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, що визначають розвиток екотуристичної інфраструктури сільських територій в умовах інноваційної трансформації регіональної економіки. Обґрунтовано значення нормативно-правової, інвестиційної, цифрової, безпекової, природно-ресурсної та інституційної складових. У статті досліджено чинники впливу на розвиток екотуристичної інфраструктури сільських територій в умовах інноваційної трансформації регіональної економіки. Обґрунтовано роль розвитку екотуристичної інфраструктури у диверсифікації регіональної економіки, підвищенні туристичної привабливості сільських територій, створенні додаткових можливостей для зайнятості та зростання доходів місцевого населення. Визначено, що ефективність розвитку екотуристичної інфраструктури формується під впливом комплексу взаємопов'язаних природно-ресурсних, інфраструктурних, економічних, інвестиційних, інституційних та інноваційно-технологічних чинників. Встановлено основні проблеми, що стримують реалізацію туристичного потенціалу сільських територій, серед яких недостатня транспортна доступність, низький рівень сервісної та цифрової інфраструктури, обмеженість інвестиційних ресурсів та недостатня інституційна підтримка.