Фінансовий простір

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

2026-02-01T11:34:50+02:00

У статті досліджено історичні передумови виникнення та еволюцію міжнародних фінансових організацій як ключових інститутів глобальної економіки. Розглянуто економічні, валютні та політичні чинники, що зумовили створення системи післявоєнного фінансового регулювання та започаткування Міжнародних фінансових інституцій. Узагальнено основні етапи розвитку міжнародних фінансових організацій – від відбудови економіки після Другої світової війни та подолання валютних криз 1970–1990-х рр. до їхньої трансформації у пострадянський період і сучасні завдання сталого розвитку. Виявлено, що роль МФО змістилася від забезпечення фінансової стабільності та кредитування відбудови до підтримки структурних реформ, управління борговими кризами та реалізації глобальних ініціатив у сфері розвитку. Окреслено сучасні виклики діяльності МФО в умовах геополітичної нестабільності, зростання багатополярності та конкуренції з боку нових фінансових інституцій.

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ФІНАНСОВУ СТАБІЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ

2026-02-01T11:34:34+02:00

У статті досліджено вплив цифровізації на фінансову стабільність банківської системи та економічну безпеку держави. Проаналізовано сучасні тенденції цифрової трансформації банківського сектору України розвитком фінтех-сервісів, електронних платежів, дистанційних каналів обслуговування та проєкту е-гривні. Визначено ключові ризики, пов’язані з цифровізацією (технологічні, операційні та кіберризики). Запропоновано науково-обґрунтовані підходи щодо підвищення фінансової стійкості банківського сектору в умовах цифрової трансформації.

ОБЛІК ВИТРАТ НА ВІДНОВЛЕННЯ АКТИВІВ І ІНФРАСТРУКТУРИ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД: ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

2026-02-01T11:34:20+02:00

У статті досліджено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти обліку витрат на відновлення активів і інфраструктури в умовах післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано чинні нормативно-правові документи, виявлено проблеми і прогалини у відображенні відновлювальних витрат у бухгалтерському обліку. Запропоновано напрями вдосконалення облікової політики підприємств у частині відновлення зруйнованих активів, адаптацію міжнародних стандартів та використання цифрових технологій для підвищення прозорості й ефективності обліку.

INFORMATION SUPPORT FOR CORPORATE CASH FLOW MANAGEMENT

2026-02-01T11:34:04+02:00

The article substantiates the critical role of information support in managing corporate cash flows under conditions of digitalization. It establishes the necessity of modernizing traditional approaches to cash flow analysis, taking into account multivalency, risk orientation, and consolidated reporting. The integration of accounting, analytical, and digital components into a unified decision-support system is proposed, which contributes to the development of an adaptive financial strategy and strengthens financial stability.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БЛОКЧЕЙНУ ДЛЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ

2026-02-01T11:33:50+02:00

Розширення сфери застосування цифрових активів, децентралізованих фінансів і смарт-контрактів створює нові можливості для диверсифікації інвестиційних портфелів як інституційних, так і індивідуальних інвесторів. У статті охарактеризовано сучасні тенденції цифровізації процесу інвестування, а також визначено потенційні напрями застосування технології блокчейну у процесі диверсифікації інвестиційного портфеля. До таких напрямів автор відносить розширення спектру інвестиційних активів за рахунок криптовалют, що базуються на блокчейні, використання смарт-контрактів для автоматизованого і прозорого розподілу активів, вдосконалення процесів управління ризиками інвестиційного портфеля за рахунок використання блокчейну та блокчейн-аналітики.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2026-02-01T11:33:35+02:00

У статті досліджується трансформація людського капіталу України під впливом цифровізації праці та розвитку інтелектуальних технологій на тлі воєнної кризи та глобальних змін. Емпіричний аналіз охоплює період 2020–2025 років із використанням офіційної статистики України, Європейського Союзу та даних міжнародних організацій (WEF, OECD, ILO, Європейська комісія).

Доведено три гіпотези про те, що цифровізація розширює попит на висококваліфіковані професії, одночасно створюючи ризики цифрової нерівності; системи безперервного навчання є критично важливими для забезпечення конкурентоспроможності працівників; надпредметні компетенції (адаптивність, креативність, комунікація) визначають успіх адаптації до змін більше, ніж вузькі технічні навички.

Розроблено дорожню карту впровадження для України з чітким розподілом на три фази (2025–2030) та кошторисом 500 млн. євро інвестицій. Результати дослідження можуть бути використані органами публічного управління, освітніми установами та роботодавцями для розроблення стратегій розвитку людського капіталу.

ВИКОРИСТАННЯ BIG DATA та AI ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОПИТУ НА ПОШТОВО-ЛОГІСТИЧНІ ПОСЛУГИ В УМОВАХ ТУРБОЛЕНТНОСТІ

2026-02-01T11:32:36+02:00

У статті досліджено можливості використання Big Data та технологій штучного інтелекту для прогнозування попиту на поштово-логістичні послуги України в умовах підвищеної турбулентності, спричиненої воєнними діями, нестабільністю ринкових процесів та динамічними змінами попиту. Розглянуто ключові джерела даних у, а також методи їх обробки та аналізу для побудови більш точних і адаптивних прогностичних моделей. Особливу увагу у дослідженні було приділено аналізу сучасних інструментів інтелектуальної обробки даних, зокрема кластеризації методом DBSCAN та прогнозуванню часових рядів за допомогою Long Short-Term Memory (LSTM), які є наданий момент найефективнішими для прогнозування часових рядів. Проведено порівняльний аналіз традиційних методів прогнозування та моделей побудованих із використанням технологій штучного інтелекту й Big Data для виявлення методу прогнозування з найнижчим відсотком похибки прогнозу. Дослідження базується на аналізі сучасних наукових публікацій з тематики Big Data, машинного навчання та логістики.

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК В УКРАЇНІ

2026-02-01T11:33:20+02:00

У статті досліджено сучасний стан і тенденції розвитку ринку платіжних карток в Україні у 2021-2025 роках. Проаналізовано вплив повномасштабної війни та процесів цифровізації фінансових сервісів на трансформацію національної платіжної інфраструктури. Висвітлено динаміку безготівкових операцій, зокрема їхнє скорочення у 2022 році та подальше відновлення з 2023 року, а також визначено основні чинники, що зумовили такі зміни. Проведено аналіз кількості держателів електронних платіжних засобів серед фізичних і юридичних осіб, а також розкрито передумови регіональної диференціації розвитку ринку. Особливу увагу приділено дослідженню динаміки торговельних POS-терміналів, банкоматів і пунктів продажу, що приймають платіжні картки, із визначенням причин їхніх кількісних змін. На основі опрацьованих статистичних даних сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення функціонування ринку платіжних карток в Україні та підвищення ефективності платіжної інфраструктури.

ЧИННИКИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

2026-02-01T11:33:05+02:00

У статті проведено комплексний аналіз чинників фінансової стабільності банківської системи України, з акцентом на їхній взаємозв'язок із економічною безпекою держави. Дослідження систематизує зовнішні чинники та внутрішні детермінанти, виявляючи їхню сукупну динаміку в умовах сучасних викликів. На основі виявлених закономірностей розроблено практичні рекомендації щодо посилення стійкості банківського сектору через оптимізацію внутрішніх механізмів стійкості та мінімізацію впливу зовнішніх ризиків, що становить наукову основу для формування ефективної політики фінансової безпеки.

ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ЕКОЛОГІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2026-02-01T11:32:51+02:00

У статті розглянуто сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку системи економічного стимулювання в екологічній політиці України. Визначено основні інструменти економічного впливу, серед яких податкові пільги, екологічні платежі, дотації, програми підтримки та інвестиційні механізми. Здійснено аналіз ефективності використання методів економічного стимулювання. Показано, що вітчизняна модель екостимулювання характеризується фрагментарністю, слабкою координацією між органами влади та недостатньою мотивацією бізнесу до впровадження «зелених» технологій. Виявлено основні бар'єри із забезпечення ефективності та результативності вітчизняної екологічної політики. Окреслено перспективні напрями вдосконалення державної політики, зокрема запровадження системи торгівлі викидами, розвитку «зелених» облігацій, удосконалення системи оподаткування та створення регіональних фондів сталого розвитку.